380322429955

ПримоКоллект осуществляет свою деятельность в соответствии и на основании действующего законодательства Украины.  
Статьей 42 Конституции Украины предусмотрено свободу предпринимательской деятельности, а именно каждый имеет право на деятельность, которая не запрещена законом.
Согласно ст. 2,3 Хозяйственного кодекса Украины ПримоКоллект осуществляет хозяйственную деятельность и является участником хозяйственных отношений. Согласно ЗУ «О хозяйственных обществах» ПримоКоллект является хозяйственным обществом, которое создано с целью получения прибыли.
ПримоКоллект создано и зарегистрировано в порядке, установленном ЗУ «О государственной регистрации физических и юридических лиц предпринимателей».  

https://www.primocollect.com.ua/clients/laws/item_308/

И КАК ОТ НИХ ИЗБАВИТЬСЯ!?!?!?

Моей маме тоже звонят,приходят сообщения и письма от коллекторов,
о не погашении кредита в НАДРА БАНК,долгое время они молчали,а после насчитали долг 6000грн.
Скоро,долг будет полностью погашен,нужно будет взять справку о полном погашении,я позвонила в банк на горячую линию оператор сообщил что таковая справка может стоить от 50-100грн....полную информацию можно получить только придя в банк...
Подскажите,правильно сделать,какие нужно требовать документы???от банка ???
спасибо

До Міністерства
внутрішніх справ  України,
до Департаменту Державної служби
боротьби з економічною злочинністю
юридична адреса:
вул. Богомольця, 10
м. Київ, 01024,

ЗАЯВНИК:          
ЗАЯВА
ПРО ЗЛОЧИН

   З початку січня-лютого 2012 року на мій номер мобільного телефону, а ------ почали дзвонити  з  номеру (032) 24-26-797 та (044) 247-66-84 невідомі особи та вимагають від мене сплатити яко би виниклий борг у розмірі двадцяти восьмі тисяч триста гривень. На мої запитання у невідомих осіб, які дзвонять з номеру (032) 24-26-797 та (044) 247-66-84 що за борг? Звідки борг з’явився? Хто мені телефонує? Просила назвати юридичну адресу організації працівники якої вимагають у мене гроші,  я чіткої відповіді на жодне запитання не отримала! На запитання чи є у них будь які судові рішення – мені чітко відповіли що немає! На моє запитання у невідомих осіб, які вимагають у мене в телефонному режимі гроші - чи обіймають вони посади інспекторів Державної Виконавчої Служби будь-якого міста України? Невідомі особи  мені відповіли, що: - НІ!
   Я, також неодноразово в усній формі вимагала у невідомих осіб, які вимагають у мене гроші надіслати на мою адресу належним чином оформлений лист в якому повинно міститись офіційна юридична адреса організації, яка вимагає у мене гроші, реквізити такої організації, на якої документ посилається така організація чи має право вимагати гроші, а також повноваження іх працівників і обов’язково такий лист повинен бути підписаний власноруч керівником організації або уповноваженою особою та мати зареєстрований виходячий номер та бути завершений мокрою печаткою організації тощо.     Такого листа з січня-лютого  2012 року на даний час (07 квітня 2013 р.) мені не надіслали, юридичний адрес організації мені, невідомі особи які вимагають у мене гроші не в усній формі не в письмові формі не надають!
   Окремо хочу підкреслити, що на мій номер мобільного зв’язку невідомі особи дзвонять цілими днями з телефонного номеру (032) 24-26-797 та (044) 247-66-84 невідомі особи з вимогою негайного погашення боргу, а також мене  називають  боржником! Що в свою чергу принижує мою гідність, честь та  репутацію! Більш того такі звинувачення слишуть усі члени моєї сімї і я ім всім повинна надавати пояснення, що я порядна людина, такий стан речей як втручання в моє особисте життя погіршує стан мого здоровя, мою репутацію, більш того це є моральною травмою для мене та членів моєї сімї бо я порядна людина, та оточуючі мене люди також мене вважають надійною та поважною особою. Вот така трагедія виникла у мене через злочинні дії, а саме через вручання в моє особисте є життя з вимогою погашення надуманого боргу та приклеювання штампу боржника працівниками організації ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” .
   На при-кінці квітня 2013 року мною було підготовлено та направлено замовний лист ПРО ПОПРЕРЕДЖЕННЯ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ до ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал”, а саме за вдома адресами, які я була вимушена знайти через мережу Інтернет, а саме за адресою ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Цент грошових вимог Центральний офіс у місті Київі: м. Киев, б-р Івана Лепсе, 4, 4 этаж; та ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал”, Цент грошових вимог Центральний офіс у місті Львові Юридична адреса:70015, м. Львів,вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, поверх 3к.н.т (032) 242-99-55(032) 242-99-30(032) 242-99-31 (Копію направленого попередження про кримінальну відповідальність до заяви про злочин надала).
   Але яке ж було моє здивування, коли  я отримала простий лист, в якому була кольорова підробка документу щодо моєї заборгованості  від ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” з вимогою сплатити неіснуючий борг!!! (копію підробного документу додаю). Окремо хочу підкреслити, що на даній підробці є кольорова копія печатки, на якій зазначений ідентифікаційний номер юридичної особи. Також в наданому підробному листі є й підпис генерального директора Подоляка М.А.. Більш того такі листи розсилаються простими, а не замовними листами, бо злочинці знають про кримінальну відповідальність за підробку документів та вимагання грошей!.
   З мережі Інтернет мені стала відома наступна інформація про ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал”, а саме компанія з управління активами (КУА) «ПрімоКолект-Капітал» заснована в 2009 році та входить до групи компаній «ПрімоКолект». Основним видом діяльності компанії «ПрімоКолект-Капітал» є фінансове посередництво та допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва, а також допоміжна діяльність у страхуванні та пенсійному забезпеченні. Клієнтами компанії є найбільші банки, телекомунікаційні та страхові компанії, установи, що спеціалізуються на наданні послуг ЖКГ.
   На підставі вищенавденого я наполягаю на тому, що вище-переліченні дії ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” я важаю злочинними  з наступних підстав:
- по-перше, ст. 3 Конституції України наголошує на тому, що: „Людина, її життя, і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”, стаття 21 Конституції України зазначає, що: „...Права та свободи  людини є невідчужуваними та непорушними”, в свою чергу стаття 28 Конституції України зазначає, що: Кожна людина має право на повагу до його гідності”. Стаття 32 Конституції України закріпила, що: „ Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя”, І нарешті, стаття 68 Конституції України наголошує, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Окремо ст. ст. 270 і 297 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. ;
по-друге, ст. 14 ЗУ «Про захист персональних даних» захищає мої персональні дані;
по-третє, жодного рішення суду де б я була визнана боржником і тим паче я була зобов’язана сплатити грошову суму НЕ МАЄ! Відповідно до ст. 14 ЦПК України „ Обов’язковість судових рішень”, наголошує на тому, що: „Судові рішення, що наборами законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України ...”
по-четверте, відповідно до Закону України „Про виконавче провадження а саме ст. 2 „Органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень” зазначено: „Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу  службу,  яка  входить  до  системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу  службу" ( 202/98-ВР) примусове  виконання  рішень  здійснюють  державні виконавці  Департаменту  державної  виконавчої служби Міністерства юстиції  України,  відділів  державної виконавчої служби Головного управління  юстиції  Міністерства  юстиції  України  в  Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь  юстиції,  районних,  міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь  юстиції  (далі  -  державні виконавці). ( Частина друга статті  2  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законами N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003, N 2716-IV ( 2716-15 ) від 23.06.2005 )
За  наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного  виконавчого  провадження  при  органах державної  виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку,  встановленому Міністерством юстиції України,  до  складу яких  включаються  державні  виконавці  одного або кількох органів державної  виконавчої  служби.  За  наказом  Міністерства  юстиції України  або  Головного  управління  юстиції  Міністерства юстиції України  в  Автономній  Республіці  Крим,  обласних, Київського та Севастопольського  міських  управлінь  юстиції  на керівника групи можуть покладатися права та повноваження, встановлені цим Законом, у  виконавчому провадженні для начальників районних, міських (міст обласного   значення),   районних   в  містах  відділів  державної виконавчої  служби  відповідних  управлінь  юстиції.  {  Статтю  2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2716-IV ( 2716-15 ) від 23.06.2005, N 521-V ( 521-16 ) від 22.12.2006 }
Інші органи, установи, організації   і  посадові  особи здійснюють  виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті  6  цього  Закону  на  вимогу  чи за дорученням  державного  виконавця.  (Частина статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV ( 327-15 ) від 28.11.2002 ).  
Стаття 3. Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають  виконанню державною виконавчою службою, зазначено: „Примусове виконання   рішень   державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих  документів,  визначених  цим Законом.  
Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: 1) виконавчі  листи, що видаються   судами,  та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;  2) ухвали,  постанови  судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках,  передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах,  що  видаються  на підставі відповідних рішень цих комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення  у випадках, передбачених законом; 7) рішення органів державної  влади, прийняті  з  питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 8) постанови державного виконавця про  стягнення  виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; 9) рішення інших органів державної влади у випадках,  якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; 10)  рішення  Європейського  суду з прав людини з урахуванням особливостей,  передбачених  Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського  суду  з  прав  людини"
   по-п'яте, окремо вважаю за необхідно надати роз’яснення щодо кримінальної відповідальності, а саме:стаття 190 „Шахрайство”  Кримінального Кодексу України закріплює, що:  1. Заволодіння чужим майном  або  придбання  права  на  майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -  карається штрафом  до  п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян  або  громадськими  роботами на строк до двохсот сорока  годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.  2. Шахрайство,  вчинене  повторно,  або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від п'ятдесяти до ста  неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян  або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних  операцій  з   використанням  електронно-обчислювальної техніки, -  карається позбавленням  волі  на  строк  від трьох до восьми років. 4. Шахрайство, вчинене в  особливо великих  розмірах   або організованою групою, -   карається позбавленням  волі на строк від п'яти до дванадцяти  років з конфіскацією майна.
   по-шосте, Стаття 256. Сприяння учасникам злочинних організацій  та укриття їх злочинної діяльності Кримінального Кодексу України закріплює, що:   1. Заздалегідь  не обіцяне сприяння учасникам   злочинних організацій  та  укриття  їх  злочинної  діяльності шляхом надання  приміщень,  сховищ,  транспортних засобів, інформації, документів,  технічних пристроїв,  грошей,  цінних паперів, а також заздалегідь  не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності, -  караються позбавленням  волі  на  строк  від  трьох  до п'яти років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або повторно, -  караються позбавленням волі на строк  від п'яти до десяти років  із  позбавленням  права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
   по-сьоме, Стаття 356. Самоправство Кримінального Кодексу України закріплює, що: Самоправство, тобто самовільне,  всупереч  установленому законом  порядку,  вчинення  будь-яких  дій,  правомірність  яких оспорюється  окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо  такими  діями  була заподіяна  значна  шкода інтересам  громадянина,  державним чи  громадським  інтересам або інтересам власника, - карається штрафом до п'ятдесяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів  громадян  або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.
   по-восьме, Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та  бланків, їх збут, використання підроблених  документів Кримінального Кодексу України закріплює, що:   1. Підроблення  посвідчення  або   іншого   документа,   який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою,  яка має право видавати чи посвідчувати такі документи,  і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його  як  підроблювачем,  так  і  іншою  особою,  або  збут такого документа,  а також виготовлення підроблених печаток,  штампів  чи бланків  підприємств,  установ  чи організацій незалежно від форми власності,  а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут -  караються штрафом  до  сімдесяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або  арештом  на  строк  до  шести  місяців,  або обмеженням волі на строк до трьох років.   2. Дії,  передбачені  частиною першою цієї статті,  якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -   караються обмеженням  волі  на  строк  до  п'яти  років   або позбавленням волі на той самий строк. 3. Використання завідомо підробленого документа -  карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або  арештом  на  строк  до  шести  місяців,  або обмеженням волі на строк до двох років.
   по-девяте, Стаття 366. Кримінального Кодексу України закріплює, що: Службове підроблення, 1. Службове  підроблення,  тобто внесення службовою особою до офіційних  документів  завідомо  неправдивих  відомостей, інше підроблення  документів,  а  також складання  і  видача  завідомо неправдивих документів - карається штрафом до п'ятдесяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів  громадян  або  обмеженням  волі на строк до трьох років з позбавленням права  обіймати певні  посади  чи  займатися  певною діяльністю на строк до трьох років.  2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням  волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні  посади  чи  займатися  певною діяльністю на строк до трьох років.
   по-десяте, Стаття 367. Службова недбалість Кримінального Кодексу України закріплює, що 1. Службова недбалість, тобто невиконання  або  неналежне виконання  службовою  особою  своїх  службових  обов'язків через несумлінне ставлення до них, що  заподіяло  істотну  шкоду охоронюваним  законом  правам,  свободам  та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам,  або інтересам окремих юридичних осіб, -  карається штрафом  від п'ятдесяти  до ста  п'ятдесяти неоподатковуваних   мінімумів  доходів  громадян  або  виправними роботами на строк до двох років,  або обмеженням волі на строк  до трьох  років,  з  позбавленням  права  обіймати  певні  посади  чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти  років з  позбавленням  права  обіймати  певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох  років та  зі штрафом  від  ста  до двохсот  п'ятдесяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян або без такого.
   Отже на підставі вищепереліченного та у відповідності до норм Конституції, вимог Закону „Про міліцію”, Закону України „Про звернення громадян” за порушення  ст.ст. 190,256,356,358,366,367 Кримінального Кодексу України та вимог Кримінально-процесуального Кодексу України, -
ВИМАГАЮ:
1.    Прийняти мою заяву про злочин до розгляду;
2.    Провести господарську діяльність ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Центральний офіс у місті Києві,  Юридична адреса: 03067, м. Киев, б-р Івана Лепсе, 4, 4 этаж; генеральний директор  Подоляка М.А.
   При перевірці господарської діяльності ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” поставити наступні завдання:
чи є у організації будь-який державний дозвіл на збирання грошових боргів з громадян;
яким чином відносно керівник або працівники ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” визначають що будь-який громадян дійсно має борг перед установою та на які офіційні документи організація посилається;
чи є у організації необхідні ліцензії для ведення фінансової діяльності на території України;
чи виготовлялася належним чином печать  ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал”;
чи виготовлялось належним чином факсілімє підпису керівника вищенаведеної організації або іншого співробітника;
чи зареєстровано за вищенаведеною організацією будь який рахунок у будь-якій банківській установі та яке його цільове призначення;
чи є у керівника організації необхідна кваліфікаційна освіта (тобто чи виповідає керівник організації) займаної посаді;
чи офіційно оформлені співробітники вищенаведеної організації відповідно до вимог Кодексу Законів про Працю України;
на підставі яких державних дозволів здійснює дію вищенаведена організація щодо вимагання грошей з громадян;
яким чином у даній організації з’явилися персональні данні про гр. ------
та інші питання які пов'язані з веденням господарської діяльності даної організації.
3.    Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.190 Кримінального Кодексу України відносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А. ;
4.     Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.256 Кримінального Кодексу України відносно відносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А.;
5.    Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.356 Кримінального Кодексу України відносно відносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А.;
6.    Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.366 Кримінального Кодексу України відносно відносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А.;
7.    Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.367 Кримінального Кодексу України відносно квідносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А.;
8.    Про вжити заходи наполягаю надати письмову відповідь замовним листом  з особистою підписом виконавця.

СКАРЖНИК:         -----

РІШЕННЯ №2-1184/11

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді Мартинишин М.О.

при секретарі Кметь Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»,

третя особа: ПАТ КБ «Правекс-Банк»

про відшкодування шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -


ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся з позовом до відповідача з вимогою відшкодування шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтував тим, що протягом 2010 року на домашній телефон його батьків НОМЕР_1, АДРЕСА_1 який зареєстрованого на його батька ОСОБА_2 поступали дзвінки від абонентів, що представлялись працівниками відповідача з вимогою до нього сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк» та на вказану адресу поступили листи із незаконними вимогами. Він неодноразово пояснював представникам відповідача, що в нього зобовязань перед ПАТ КБ «Правекс-Банк», жодних кредитів не оформляв. Він також повідомив працівникам відповідача, що за адресою, де встановлено домашній телефон його батьків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, він фактично не проживає, просив їх не турбувати по даному питанню його батьків та надав свій контактний телефон НОМЕР_2. Однак відповіді на свої звернення він не отримав, дзвінки на телефон його батьків з вимогами та погрозами продовжувались, а з листопада 2010 року вони стали щоденними, та йшли з автомата автовідповідача. Внаслідок таких дій відповідача у нього погіршились стосунки з батьками, репутація його в очах батьків погіршилась. На фоні такої напруженої психологічної ситуації в нього погіршився звичний ритм життя, погіршився сон. Через постійні конфлікти з працівниками ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»він не може нормально зосередитись на роботі, значно впала продуктивність його праці, внаслідок чого виникли проблеми з його керівництвом. Крім цього, сусіди по будинку запитують його батьків, що за боргові проблеми в нього, їхнього сина. Вважає, зо діями працівників відповідача порушено його особисті немайнові права, нанесено йому шкоду його честі гідності та ділової репутації, яку оцінює в 100000 грн. та моральну шкоду, яку також оцінює в 100000 грн. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю з мотивів викладених в позовній заяві. Просить позов задовольнити .

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 11.06.2010 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»укладено Договір про надання послуг №97-02/5Д, яким покладено обовязок на Банк надання інформації про боржників. 25.08.2010 року Банк надав їм замовлення №8 з переліком необхідної інформації про боржників, в тому числі і про гр.ОСОБА_1. У вказаному замовленні було вказана інформація, що заборгованість гр.ОСОБА_1 виникла на підставі кредитного договору №397656-1-041-7 від 15.08.2007 року, загальний розмір якої складає 6298,40 грн., а строк прострочення платежу становить близько 720 днів. Листи та дзвінки на телефон згідно поштової адреси АДРЕСА_1 наданої банку напрялись позивачу, які відповідають адресі, що зазначена у кредитному договорі та адресі зазначеній позивачем у позовній заяві. Вважає, що відповідачем правомірно на підставі замовлення ПАТ КБ «Правекс-Банк»та у відповідності до чинного законодавства, здійснювало комплекс заходів спрямованих на ліквідацію(зменшення) заборгованості позивача. Крім цього позивачем не надано доказів якими та чиїми неправомірними діями було задано моральну шкоду у розмірі 200000 грн.. Просить у позові відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, не зявився. В письмових запереченнях проти позову заперечив, просить виключити ПАТ КБ «Правекс-Банк» з числа третіх осіб у звязку з уступкою боргу, посилаючись на те, що 24.01.2011 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір від 24.01.2011 року, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором «397656-1-041-7 від 15.08.2007 року переходить від ПАТ КБ «Правекс-Банк»до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а в свою чергу 30.03.2011 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»та ТОВ «Компанія з управлінням активами «Прімоколект Капітал»укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги №30/03/2011-01, згідно якого відбулось переуступлення прав вимог. Тому відповідач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являються боржниками ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в тому числі і гр.ОСОБА_1.

Згідно ст.169 ЦПК України суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши думку позивача та представника відповіадча, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Наведене положення стисло відтворює зміст концептуальних засад преамбули Загальної декларації прав людини.

Відповідно до ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних обєктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю повязується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Будучи особистим немайновим правом, що забезпечує соціальне буття фізичної особи, право на повагу до гідності та честі захищається нормами Цивільного кодексу України.

Так, ст. ст. 270 і 297 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Також фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації та може звернутись до суду з позовом про її захист, що передбачено ст. 299 ЦК України.

Під поняттям ділової репутації розуміють усталену оцінку фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно-значимі діяння, як правило, в певній сфері, що відома оточуючим, і в силу цього відображена в суспільній свідомості, як думка про особу з точки зору моралі даного суспільства чи соціальної групи.

За правилом ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист такого права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.

Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

На підставі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Зі змісту ч. 1 ст. 60 ЦПК України вбачається, що доказування тих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, є обовязком цієї сторони.

Представником відповідача у судому засіданні не підтверджено законність вимоги до позивача сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк»№397656-1-041-7 від 15.08.2007 року, оскільки особисті відомості, дані про батьків та відомості про зайнятість позивача не відповідають дійсності із даними при оформленні кредиту. Суд вважає, що заперечення представника відповідача є необґрунтовані, позовні вимоги не спростовані, тому суд діє в такому випадку відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження приниження його честь, гідність та ділової репутації відповідачем та спричинення цим йому моральної шкоди, а представником відповідача не спростовано вимоги позивача по даній вимозі.

Діями ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»порушено особисті немайнові права позивача, які виразились у телефонних погрозах на телефон - НОМЕР_1, встановлений за адресою проживання батьків позивача - АДРЕСА_1 працівниками відповідача та у листах відправлених на вказану адресу з незаконною вимогою позивача сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк», що супроводжує психологічний тиск як на позивача так і на його батьків.

Судом достовірно було встановлено у судовому засіданні факт порушення відповідачем права на повагу до гідності, честі та право на недоторканність ділової репутації позивача.

Суд вважає обґрунтованою думку позивача, оскільки дії відповідача в сторону позивача мають яскраво виражений негативний характер, принижують честь та гідність позивача з точки принципу людської моралі, принижують його ділову репутацію.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить принципам цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в постанові №4 від 31 березня 1995року зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди»при заподіянні особі моральної шкоди обовязок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Судом встановлено, що ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»завдала ОСОБА_1 моральну шкоду приниженням його честі, гідності та ділової репутації, оскільки в даному випадку мало місце порушення прав позивача, а саме: порушення конституційного права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, яке закріплено в преамбулі Загальної декларації прав людини, гарантоване ст. 28 Конституції України та ст.ст. 270, 297, 299 ЦК України.

Фізична особа, особисте немайнове право якої порушено, в силу ст. 280 ЦК України має право на відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, яку їй завдано у зв'язку з таким порушенням. Таким чином, підлягає відшкодуванню завдана фізичній особі матеріальна та (або) моральна шкода в результаті порушення будь-якого особистого немайнового права, що перелічені у главі 21 та 22 і перелік яких не є вичерпним.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає… у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34).Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обовязок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних обєктів судового захисту. Відповідно до п. 4 постанови №1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю повязується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»розяснено: якщо субєктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обовязок відшкодувати моральну шкоду.

Компенсація моральної шкоди - це вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів і процесів, викликаних - внаслідок цього порушення приниженням оцінки її гідності.

Право на компенсацію моральної шкоди - це можливість людини, котрій заподіяно таку шкоду внаслідок порушення її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, вимагати від порушника його обовязку вчинити певні дії, спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів та процесів, викликаних (внаслідок цього порушення) приниженням оцінки її гідності; а також її можливості звернутися, в разі потреби, до компетентних національних чи міжнародних органів по примусове забезпечення виконання зазначеного обовязку.

У деяких випадках оцінка гідності людини стає безпосереднім, самостійним і, можливо, навіть єдиним обєктом умисного, цілеспрямованого її приниження. Але ця оцінка страждає також і тоді, коли відбувається порушення яких би то не було прав чи свобод людини. Підрив, руйнація гідності людини це неминучий ступник, соціальна «тінь»будь-чийого зазіхання на всяке її право, оскільки й у таких випадках у потерпілого зазвичай виникають почуття приниженості, образи й інші негативні переживання, стан психічної пригніченості тощо.

Таким чином, там, де є порушення якогось права людини чи якоїсь свободи, завжди потерпає її гідність. Отже, немає такого порушення права чи свободи людини, яке не призвело б до виникнення в неї конкретного права на компенсацію моральної шкоди, конкретної можливості вимагати такої компенсації.

Позивачем зазначено про завдання йому відповідачем моральної шкоди.

Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд виходить з принципів розумності та справедливості, а також враховує ступінь вини відповідача, глибину моральних страждань позивача, честь, гідність та ділова репутація якого була принижена, що порушило звичайний уклад його життя, спричинило моральні страждання.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що заявлений розмір відшкодування позивачем у 100 000 гривень явно завищений.

Суд, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір грошової компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню з ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»на користь позивача ОСОБА_1 у розмірі 10000 гривень, що є відповідним, співрозмірним і справедливим відшкодуванням.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в іншій частині не знайшли підтвердження, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, дослідив обставини справи, перевірив їх наданими доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в заявлених ним межах та про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 30, 60, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 23, 277, 280, 297, 299 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»на користь ОСОБА_1 10000(десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мартинишин М.О.

Проконсультируйте, пожалуйста. В июле 2007 года в Альфа-банке был взят потребительский кредит на сумму порядка 3000 грн. Было две своевременной оплаты и задержка в неделю, связанная с задержкой по зп. В субботу в 7 утра прзвонил коллектор, и сказал, что, если не отдам долг, моя мама будет жить на улице, т.к. Квартиру они уже выставили на продажу или что то такое. Я послала и коллектора, и банк. На протяжении 2011,2012 и этого года мне приходят письма с угрозами, нет ни повестки в суд, ни решения суда, ничего. Сумма, которую указывает ККГ- порядка 100000 грн.

Подскажите, пожалуйста, как грамотно завершить ситуацию? Я знаю про срок исковой давности, могут ли коллекторы скйчас подать в суд?

всем привет.прашла в приват банк мне сказали долг.но было уже заплачено колекторам.

..поступили сообщения о мошеннических атаках с элементами социальной инженерии. Два случая объединяют схожие черты, что позволяет говорить о системности новой преступной схемы:
  1) атакуют владельцев карт «Приватбанка»;
  2) «наводка» на жертву через сайты частных объявлений;
  3) входящие звонки якобы от сотрудников «Приватбанка».
Первый случай
- Жертва получает входящий звонок насчет товара, продаваемого через сайт объявлений. Мнимый покупатель живо интересуется характеристиками товара и возможными способами доставки, давая понять жертве, что вероятность сделки высока.
- В процессе обсуждения условий продажи «покупатель», имитируя плохую связь, несколько раз просит жертву перезвонить, т.е. совершить исходящий вызов. В процессе обсуждения всплывает еще один заинтересованный покупкой фигурант — якобы окончательный реципиент приобретаемого товара (согласно легенде, дядя делает подарок племяннику), и у него тоже возникают «проблемы со связью».
- В ходе торгов навязывается следующая схема расчета: «покупатель» перечисляет стоимость на указанный продавцом номер карты «Приватбанка», а продавец отправляет товар на указанное отделение «Новой Почты» до востребования.
- Вскоре жертва получает входящий звонок с анонимного номера. На другом конце провода представляются «службой безопасности Приватбанка» и, обращаясь к жертве по имени-отчеству, спрашивают, действительно ли ожидается пополнение карточки на точно указанную сумму. «Офицер безопасности» сообщает, что платеж временно не может быть принят в силу некоторых ограничений по карточке. Ограничения можно отключить прямо в ходе телефонного разговора, но для этого нужно пройти стандартную процедуру аутентификации «на от случай, если ваш телефон взял кто-то другой». Жертва отвечает на стандартные секретные вопросы, задаваемые в ходе процедуры аутентификации. «Офицер безопасности» подтверждает «зачисление» средств на карточный счет.
- В течение получаса после звонка от «службы безопасности», SIM-карта жертвы перестает восприниматься телефоном, обнаруживается невозможность зайти в систему «Приват24», а вскоре — и пропажа средств с карточного счета.

Второй случай во многом повторяет первый — выход на жертву через сайт объявлений, удаленная продажа товара путем зачисления денег на карточку «Приватбанка», входящий звонок от «службы безопасности». Отличие в том, что во втором случе мошенники реализуют более быструю схему, без завладения дубликатом SIM-карты.
- Жертва, согласившись на предложенные условия дистанционной покупки, отправляет SMS с реквизитами карточки, но через 5 минут получает звонок от «покупателя», который говорит, что не получил SMS и просит продиктовать номер карты и ФИО. Получив информацию, он пропадает на 2 часа, очевидно, чтобы вызвать у жертвы чувство неопределенности и острое чувство ожидания звонка. Наконец «покупатель» звонит и говорит, что деньги перечислил.
- Спустя 5 минут жертве поступает звонок со скрытого номера и человек на том конце провода, представившись сотрудником департамента «ПриватБанка» по работе с корпоративными клиентами, называет жертву по ФИО и спрашивает, ожидает ли она поступление точно указанной суммы на свой счет. Получив утвердительный ответ, «сотрудник банка» говорит: «Платеж на вашу карту осуществлен со счета юридического лица, а поскольку ваша карта не авторизована на получение средств от юридических лиц, вам необходимо провести такую авторизацию. Я вам помогу это сделать». «Сотрудник банка» объясняет жертве, что нужно подойти к банкомату «ПриватБанка», зайти в определенное меню, ввести свой номер телефона, пин-код карты и продиктовать код, полученный в SMS. Мошенник спрашивает, через какое время жертва будет находиться рядом с банкоматом, чтобы в телефонном режиме он смог бы помочь провести необходимые манипуляции с банкоматом. «Сотрудник» «ПриватБанка» перезванивает на 15 минут позже оговоренного времени, видимо с целью сыграть на эмоциональном состоянии жертвы, ожидающей получение крупного денежного перевода — очевидно ожидание крупной продажи должно нивелировать подозрение жертвы о чрезмерной легкости «сделки».
А подозрительных фактов более, чем достаточно. Тут и скорость сделки, и отсутствие торга, перечисление крупной суммы денег без каких-либо гарантий, перечисление средств со счета не физического, а юридического лица, безразличие «покупателя» к выбору почтового оператора, щедрость «покупателя», легко согласившегося на оплату пересылки, легкое согласие на оплату комиссии за перевод средств и отсутствие возражений на конвертацию стоимости указанной в долларах в гривны по максимальному курсу.
Во втором случае «сделка» сорвалась. Жертву выручила излишняя щепетильность. В частности, был сделан звонок оператору колл-центра «ПриватБанка» с целью выяснить, действительно ли необходимо «авторизовывать» карту для получения платежа от юридического лица. Вопрос вызвал недоумение у оператора, но когда ему сообщили детали «сделки», он предупредил о ее мошенническом характере. Стоит отметить, что и сам клиент заблаговременно подстраховал себя от возможного мошенничества и для подобных сделок использовал специально выпущенную карту с нулевым балансом.
Как понятно из описаний, успех преступной схемы обеспечен, среди прочего, успешной эксплуатацией крупной «дыры» в безопасности системы ДБО и мобильных операторов, о которой редакция «proIT» уже писала — несанкционированное получение дубликата SIM-карты, который используется для доступа к ДБО. Кроме того, обращают на себя внимание несколько других уязвимостей:
  1) При вводе номера карты в любом терминале «Приватбанка» с целью пополнения, на экран высвечивается ФИО владельца полностью — именно таким образом мошенники узнают полные ФИО жертвы для звонков в «Приватбанк» от её лица.
  2) Ни в одном из документов «Приватбанка», которые клиент подписывает при оформлении банковской карточки, нет предупреждения о том, что процедура аутентификации (ответы на секретные вопросы) может осуществляться только при инициировании звонка самим клиентом, но никогда – при поступлении входящего звонка.
  3) Что бы ни говорили операторы о якобы принципиальной невозможности преступного завладения дубликатом SIM-карты, редакция продолжает получать фактические подтверждения того, что предоставления истории исходящих звонков де-факто является вполне достаточно для получения SIM-дубликата злоумышленниками.
Отвечая на вопрос редакции, знают ли в «ПриватБанке» о перечисленных и подобных схемах и как с ними борются, Олег Серга, пресс-секретарь «ПриватБанка», отмечает, что такие «схемы» практиковались мошенниками, как правило, в первой половине 2012 года. «Мы активно противодействуем подобным схемам мошенничества с картами клиентов. Во-первых, каждый клиент получает от банка информацию о том, как обезопасить себя от мошенничества, что сотрудники банка не имеют права связываться с клиентом по телефону и уточнять его личные данные, что пароли и другая информация от банка это секретная информация. Во-вторых, и самое главное, по каждому факту мошенничества мы проводим срочное расследование, легко с помощью камер наблюдения и других данных определяем личность мошенника и передаем материалы в МВД для начала уголовного производства. За последний год привлечено к уголовной ответственности более двух десятков групп мошенников, на расследовании сейчас находится более сотни подобных дел. Наши системы информационной безопасности позволяют очень быстро выйти на мошенников и привлечь к ответственности. В-третьих, по результатам расследования, если не выявлена вина и причастность к мошенничеству самого клиента (а таких случаев довольно много), клиенту банк компенсирует потерянные средства и далее возмещает их за счет привлекаемых к ответственности мошенников».
В то же время, в «ПриватБанке» считают, что ФИО клиента надежно защищены, поскольку выдаются только после авторизации через карту. «При проведении операции в терминалах требуется обязательная идентификация клиента через его карту. При пополнении карты по номеру подтверждающая информация о владельце карты появляется на экране только на финальной стадии операции после валидации клиента и подтверждения операции паролем. Таким образом, информацию о владельце карты на которую перечисляются деньги может видеть только идентифицированный клиент банка после подтверждения операции перевода», — утверждает Олег Серга.
Тем не менее, практический эксперимент, проведенный редакцией «proIT» доказывает обратное — чтобы заполучить ФИО жертвы с помощью терминала пополнения карта «ПриватБанка» вовсе не нужна. Терминал предлагает и другой — гораздо более «дырявый» — способ авторизации, путем введения одноразового пароля, пришедшего в SMS на указанный в терминале номер. В данном случае идентификатором выступает не банковская карта, а номер телефона. Поскольку стартовый пакет любого оператора можно купить на каждом углу, а после заполучения ФИО жертвы попросту выкинуть, редакция считает де-факто доказанной незащищенность персональных данных клиентов «ПриватБанка».
Что касается предупреждения клиента о том, что процедура аутентификации (ответы на секретные вопросы) может осуществляться только при инициировании звонка самим клиентом, но никогда — при поступлении входящего звонка, пресс-секретарь «ПриватБанка» говорит, что каждый клиент при получении карты банка подписывает стандартную оферту, где четко прописана процедура защиты личных данных. «Кроме того, данная информация сообщается клиентов в ходе коммуникаций с ним от имени банка по СМС, на чеках банкоматов, в информационных материалах банка», — говорит Олег Серга.
Особое внимание он обращает на тот факт, что никогда и ни при каких обстоятельствах сотрудники банка не звонят клиентам с личных мобильных номеров и никогда не требуют диктовать пароли. «Пароли банка никому передавать нельзя никаким способом», — подчеркивает представитель банка. Однако, как подсказывает практика, мало кто из клиентов об этом знает.
Примечательно, что жертва во втором случае была прекрасно осведомлена о нюансах подобных мошеннических схем, но когда ее саму взяли в «оборот» что-то неладное она заподозрила лишь в последний момент. Выходит, если такого рода схемы еще пользуются популярностью, значит у мошенников есть и положительные результаты. А это говорит о отм, что банкам, особенно тем, которые активно внедряют новые услуги, следуют более интенсивно вести разъяснительную деятельность среди клиентов об основах финансовой безопасности и особенностях своей политики безопасности.
А вот у жертвы первого случая перспективы вернуть средства, к сожалению, неутешительные. В «ПриватБанке» её попросту отфутболили с формулировкой «не можем оказать правовой помощи, так как вами была разглашена конфиденциальная информация». После определенного давления, «ПриватБанк» указал жертве ФИО владельца и номер карточки, на которую были переброшены украденные деньги, и показал видеозапись процесса снятия наличности в одном из банкоматов Донецка, на которой мало что можно разобрать. На этом «ПриватБанк» умыл руки. Заявление, принятое Святошинской милицией (по месту проживания жертвы), отфутболили в Донецк — по месту снятия денег. «И всё. Ни слуху, ни духу. Следователя местного поймать по телефону просто нереально», — подводит печальный итог жертва первого случая.
http://crime.in.ua/news/20130808/privat-riski

новый номер этих уродов 0322421822 давайте объединятся и накажем этих уродов!

Вот только не нужно тут бла бла бла.
О партизанском маркетинге все знают. и таких тролей как Вы не любят.

Покажите решение суда в пользу коллекторов, номер судебного производства. Я проверю. Если оно действительно существует. Все Вам поверят.

А так, как и в случае с письмами и звонками, это лишь слова дешевых тролей. На профессиональную интернет поддержку у Вердикта денег нет! Это я лично знаю.

безгамотное тратование законов, вы наверное и есть колектор))) предпринимательская днятельность ведеться на основании законов, а деятельность колекторов попадает по уголовные статьи, больше того хозяйственная деятельность ведется толко между юр.лицами, а юр лицо и физ лицо - это услуги!!!!

по этому заявлению возбуждженно уголовное дело соломенским райотелом

До Міністерства внутрішніх справ України, до Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю юридична адреса: вул. Богомольця, 10 м. Київ, 01024,

ЗАЯВНИК:
ЗАЯВА ПРО ЗЛОЧИН

З початку січня-лютого 2012 року на мій номер мобільного телефону, а –– почали дзвонити з номеру (032) 24-26-797 та (044) 247-66-84 невідомі особи та вимагають від мене сплатити яко би виниклий борг у розмірі двадцяти восьмі тисяч триста гривень. На мої запитання у невідомих осіб, які дзвонять з номеру (032) 24-26-797 та (044) 247-66-84 що за борг? Звідки борг з’явився? Хто мені телефонує? Просила назвати юридичну адресу організації працівники якої вимагають у мене гроші, я чіткої відповіді на жодне запитання не отримала! На запитання чи є у них будь які судові рішення – мені чітко відповіли що немає! На моє запитання у невідомих осіб, які вимагають у мене в телефонному режимі гроші — чи обіймають вони посади інспекторів Державної Виконавчої Служби будь-якого міста України? Невідомі особи мені відповіли, що: — НІ! Я, також неодноразово в усній формі вимагала у невідомих осіб, які вимагають у мене гроші надіслати на мою адресу належним чином оформлений лист в якому повинно міститись офіційна юридична адреса організації, яка вимагає у мене гроші, реквізити такої організації, на якої документ посилається така організація чи має право вимагати гроші, а також повноваження іх працівників і обов’язково такий лист повинен бути підписаний власноруч керівником організації або уповноваженою особою та мати зареєстрований виходячий номер та бути завершений мокрою печаткою організації тощо. Такого листа з січня-лютого 2012 року на даний час (07 квітня 2013 р.) мені не надіслали, юридичний адрес організації мені, невідомі особи які вимагають у мене гроші не в усній формі не в письмові формі не надають! Окремо хочу підкреслити, що на мій номер мобільного зв’язку невідомі особи дзвонять цілими днями з телефонного номеру (032) 24-26-797 та (044) 247-66-84 невідомі особи з вимогою негайного погашення боргу, а також мене називають боржником! Що в свою чергу принижує мою гідність, честь та репутацію! Більш того такі звинувачення слишуть усі члени моєї сімї і я ім всім повинна надавати пояснення, що я порядна людина, такий стан речей як втручання в моє особисте життя погіршує стан мого здоровя, мою репутацію, більш того це є моральною травмою для мене та членів моєї сімї бо я порядна людина, та оточуючі мене люди також мене вважають надійною та поважною особою. Вот така трагедія виникла у мене через злочинні дії, а саме через вручання в моє особисте є життя з вимогою погашення надуманого боргу та приклеювання штампу боржника працівниками організації ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” . На при-кінці квітня 2013 року мною було підготовлено та направлено замовний лист ПРО ПОПРЕРЕДЖЕННЯ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ до ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал”, а саме за вдома адресами, які я була вимушена знайти через мережу Інтернет, а саме за адресою ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Цент грошових вимог Центральний офіс у місті Київі: м. Киев, б-р Івана Лепсе, 4, 4 этаж; та ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал”, Цент грошових вимог Центральний офіс у місті Львові Юридична адреса:70015, м. Львів,вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, поверх 3к.н.т (032) 242-99-55(032) 242-99-30(032) 242-99-31 (Копію направленого попередження про кримінальну відповідальність до заяви про злочин надала). Але яке ж було моє здивування, коли я отримала простий лист, в якому була кольорова підробка документу щодо моєї заборгованості від ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” з вимогою сплатити неіснуючий борг!!! (копію підробного документу додаю). Окремо хочу підкреслити, що на даній підробці є кольорова копія печатки, на якій зазначений ідентифікаційний номер юридичної особи. Також в наданому підробному листі є й підпис генерального директора Подоляка М.А.. Більш того такі листи розсилаються простими, а не замовними листами, бо злочинці знають про кримінальну відповідальність за підробку документів та вимагання грошей!. З мережі Інтернет мені стала відома наступна інформація про ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал”, а саме компанія з управління активами (КУА) «ПрімоКолект-Капітал» заснована в 2009 році та входить до групи компаній «ПрімоКолект». Основним видом діяльності компанії «ПрімоКолект-Капітал» є фінансове посередництво та допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва, а також допоміжна діяльність у страхуванні та пенсійному забезпеченні. Клієнтами компанії є найбільші банки, телекомунікаційні та страхові компанії, установи, що спеціалізуються на наданні послуг ЖКГ. На підставі вищенавденого я наполягаю на тому, що вище-переліченні дії ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” я важаю злочинними з наступних підстав: — по-перше, ст. 3 Конституції України наголошує на тому, що: „Людина, її життя, і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”, стаття 21 Конституції України зазначає, що: „…Права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними”, в свою чергу стаття 28 Конституції України зазначає, що: Кожна людина має право на повагу до його гідності”. Стаття 32 Конституції України закріпила, що: „ Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя”, І нарешті, стаття 68 Конституції України наголошує, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Окремо ст. ст. 270 і 297 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. ; по-друге, ст. 14 ЗУ «Про захист персональних даних» захищає мої персональні дані; по-третє, жодного рішення суду де б я була визнана боржником і тим паче я була зобов’язана сплатити грошову суму НЕ МАЄ! Відповідно до ст. 14 ЦПК України „ Обов’язковість судових рішень”, наголошує на тому, що: „Судові рішення, що наборами законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України …” по-четверте, відповідно до Закону України „Про виконавче провадження а саме ст. 2 „Органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень” зазначено: „Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України “Про державну виконавчу службу” ( 202/98-ВР) примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі — державні виконавці). ( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003, N 2716-IV ( 2716-15 ) від 23.06.2005 ) За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби. За наказом Міністерства юстиції України або Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції на керівника групи можуть покладатися права та повноваження, встановлені цим Законом, у виконавчому провадженні для начальників районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. { Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2716-IV ( 2716-15 ) від 23.06.2005, N 521-V ( 521-16 ) від 22.12.2006 } Інші органи, установи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 6 цього Закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця. (Частина статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV ( 327-15 ) від 28.11.2002 ).
Стаття 3. Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, зазначено: „Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; 9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; 10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” по-п’яте, окремо вважаю за необхідно надати роз’яснення щодо кримінальної відповідальності, а саме:стаття 190 „Шахрайство” Кримінального Кодексу України закріплює, що: 1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, — карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, — карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. по-шосте, Стаття 256. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності Кримінального Кодексу України закріплює, що: 1. Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або повторно, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. по-сьоме, Стаття 356. Самоправство Кримінального Кодексу України закріплює, що: Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців. по-восьме, Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів Кримінального Кодексу України закріплює, що: 1. Підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут — караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, — караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Використання завідомо підробленого документа — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. по-девяте, Стаття 366. Кримінального Кодексу України закріплює, що: Службове підроблення, 1. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. по-десяте, Стаття 367. Службова недбалість Кримінального Кодексу України закріплює, що 1. Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, — карається штрафом від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. Отже на підставі вищепереліченного та у відповідності до норм Конституції, вимог Закону „Про міліцію”, Закону України „Про звернення громадян” за порушення ст.ст. 190,256,356,358,366,367 Кримінального Кодексу України та вимог Кримінально-процесуального Кодексу України, — ВИМАГАЮ: 1. Прийняти мою заяву про злочин до розгляду; 2. Провести господарську діяльність ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Центральний офіс у місті Києві, Юридична адреса: 03067, м. Киев, б-р Івана Лепсе, 4, 4 этаж; генеральний директор Подоляка М.А. При перевірці господарської діяльності ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” поставити наступні завдання: чи є у організації будь-який державний дозвіл на збирання грошових боргів з громадян; яким чином відносно керівник або працівники ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” визначають що будь-який громадян дійсно має борг перед установою та на які офіційні документи організація посилається; чи є у організації необхідні ліцензії для ведення фінансової діяльності на території України; чи виготовлялася належним чином печать ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал”; чи виготовлялось належним чином факсілімє підпису керівника вищенаведеної організації або іншого співробітника; чи зареєстровано за вищенаведеною організацією будь який рахунок у будь-якій банківській установі та яке його цільове призначення; чи є у керівника організації необхідна кваліфікаційна освіта (тобто чи виповідає керівник організації) займаної посаді; чи офіційно оформлені співробітники вищенаведеної організації відповідно до вимог Кодексу Законів про Працю України; на підставі яких державних дозволів здійснює дію вищенаведена організація щодо вимагання грошей з громадян; яким чином у даній організації з’явилися персональні данні про гр. –– та інші питання які пов’язані з веденням господарської діяльності даної організації. 3. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.190 Кримінального Кодексу України відносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А. ; 4. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.256 Кримінального Кодексу України відносно відносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А.; 5. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.356 Кримінального Кодексу України відносно відносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А.; 6. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.366 Кримінального Кодексу України відносно відносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А.; 7. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.367 Кримінального Кодексу України відносно квідносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А.; 8. Про вжити заходи наполягаю надати письмову відповідь замовним листом з особистою підписом виконавця.

80322295516
80322426797
80322750577
80442336790
80442336791
80567976213
80623311049
80674806977
80676746329
80673432734
80673230209

Сейчас у этих"кредиторов"поменялся номер-0442477200,мне пишут с этого.Какой долг?За что-вообще не ясно!Стоит ли обращаться в милицию?или куда лучше?

Согласен с тобой, даже тяжело через суд предъявить им что-то!П*****расы!

Добавляю в "копилку"
380322429975
380322429971
380322429977

Симку купили недавно для 7-милетней дочки и попали на эту веселуху :(

новый номер 38067 6706987

Я пробовал,у меня на телефоне не хватило памяти.у них сейчас много номеров.Лучший вариант это смена Вашего номера .Я свой не менял,но зато нашёл своего рода отдушину.Как только звонят-матерю их на чем свет стоит. А объяснять им что либо,это бесполезно.Я свой номер купил в сервис центре Киевстара,ранее он был за другим хозяином,после его перевыпустили,и втолковать этим моральным уродам что я не должник,не возможно.

Обычно если звонят с Приват Банка то звонки из Днепропетровска, офис же там

письмо пришло из ООО"ФК"Кредит-капитал",есть и такие,и похожие номера.+380322902119,+380322295120 (смс)